Експозиція відділу археології розповідає про історію нашого краю від найдавніших часів до ІХ ст. н.е. Тут можна побачити крем’яні рубила, якими користувалися 500 тис. років тому; сопілку, під звуки якої наші пращури 20 тис. років тому здійснювали культові ритуали; найстаріший посуд, якому 7 тис. років.
Чимало цікавих експонатів висвітлюють епоху енеоліту. Найяскравішим явищем того часу була трипільська цивілізація, в якій багато археологів вбачають пракорені українського народу. Захоплює мальована трипільська кераміка, зооморфна та антропоморфна пластика, серед якої раритети: жіночі статуетки “Оранта” та “Мадонна з дитям”, яку називають найкращим втіленням материнства доби енеоліту. Ритуальний “хлібець”, що нагадує наш казковий український колобок, посудина у вигляді упряжжі волів, тринокль, символ сім’ї (батько, мати та дитина) не мають аналогів в археологічних культурах Старого Світу.
Відвідувачі можуть оглянути скарб бронзових речей з с. Грушка (Івано – Франківська обл.) – доказ розвитку місцевого ливарного виробництва у бронзовий період. Про найбільший золотий скарб Східної Європи вагою в 7,5кг, знайдений у 1978р. в с. Михалків (Тернопільська обл.) дають уявлення гальванокопії, виконані на високому мистецькому рівні. Скарб датується 7 ст. до н.е. і належав представникові племінної верхівки.
Привертають до себе увагу пам’ятки висоцької культури (10 – 7 ст. до н. е.): різноманітна за формою кераміка та рідкісні ритуальні двійник та трійник, фігурки птахів. Цікава дитяча забавка – торохкальце., Яскраву сторінку в давню історію України вписали скіфи (7 – 3 ст. до н.е.), вплив яких відчувався і на наших теренах. Приваблює скіфське бронзове дзеркало, перед якими своєю красою милувалися скіф’янки, жіночі оздоби та прикраси кінської збруї, меч-акінак.
Серед пам’яток перших століть н. е. милує око скляна кольорова чарка роботи римського майстра ІV ст. н. е., знайдена в с. Нижній Струтень Івано – Франківської обл., яка свідчить про торгові зв’язки місцевого населення з римськими придунайськими провінціями.
Завершується експозиція матеріалами, присвяченими слов’янам VІ – VІІІ ст. н. е. В той час на Волині та Верхньому Подністров’ї проживало східнослов’янське населення, об’єднане у дулібський союз племен, який разом з антським союзом Середнього Подніпровя склали передумови для утворення першої української держави – Київської Русі.

Експозиція Давньої історії України починається із ознайомлення з пам’ятками періоду Галицько -Волинської держави (ХІІ-ХІІІст.) Тут представлені археологічні знахідки з княжих міст: Галича, Звенигорода, Теребовлі та ін. Привертають увагу такі цінні пам’ятки, як збірка хрестів – енколпіонів XII -XIII ст., фрагмент хрестильниці, в якій хрестився галицький князь Володимирко, батько відомого галицького князя Ярослава Осмомисла, керамічні плитки (XII ст.) з Успенського собору в Галичі.
В експозиції можна побачити пам’ятки, які висвітлюють історію княжого і середньовічного Львова: скульптурний портрет короля Данила роботи скульптора Теодозії Бриж, портрет князя Лева, роботи худ. Л. Долинського, панораму Львова XVIII ст. худ. З. Розвадовського і С. Яновського (1928 р.), пам’ятки міського самоуправління – Ради i Лави, якi походять iз старої львiвської ратушi: жезли львiвських радникiв XVIII ст., церемонiальний меч 1577 р., що символiзував право міського суду засуджувати людину до смертної кари, катiвськi мечi XVI ст. Унікальними є флюгер XVII ст. у виглядi лева (символа мiста), герби м. Львова, макет Ратуші поч XVIIст.
Численні експонати відображають економічне життя Львова XVII – XVIII cт. Це вироби ливарників (гармати, дзвони, лiхтарi, свiчники), бляхарів (рефлектори, миски, грілка), мечників, слюсарів, годинникарів. Увагу відвідувачів , без сумніву, приверне настiльний годинник XVIII ст., який показував не лише години, але й пори року, змiни фаз мiсяця, днi тижня.

Ряд пам’яток допомагає відтворити події козацької доби. Представлено предмети козацького побуту XVI-XVII ст., атрибути гетьманської влади, козацьку зброю, портрети козацьких гетьманів.
Чимало таємниць зберігає портрет молодої Роксолани (XVI ст.) – Насті Лісовської з Рогатина, турецької бранки, яка стала дружиною султана Сулеймана II.
Надзвичайно вартісною є колекція рукописів і стародруків. До уваги відвідувачів: Євангелiя XV-XVI ст., Апостоли, Служебники, Мiнеї XV-XVIII ст., Нотна книга церковного спiву XVII ст. (вага – 28 кг, розмір аркуша 41х 62 см), написана на пергаментi, прикрашена кольоровими iлюстрацiями і першi друкованi книги в Україні : львiвський Апостол 1574 р. і Острозька Біблія 1581 р. Івана Федоровича.
Велику цінність мають твори живопису. Експонується портрет Варвари Лангиш роботи худ. М. Петрахновича XVII ст., натрунні портрети XVIII ст. членів Львівського Ставропігійського братства, які походять з Успенської церкви у Львові, народна картина XVIII ст. “Козак Мамай”.
Важливе місце в житті українців займала музика .Для огляду відвідувачів -музичні інструменти XVII – XVIII ст. (торбан, ліра, мазанка, сопілка, трембіта, орган).
Численні матеріали висвітлюють побут різних верств населення: селян, міщан і магнатства. В експозиції – гуцульські побутові речі , які є справжніми шедеврами народного мистецтва , міщанські меблі ХУІІІст., вишукане магнатське жіноче і чоловіче вбрання, венеціанське дзеркало , дорога мисливська зброя, срібний і фарфоровий посуд .

Вартість вхідного квитка:
– для дорослих (1 особа) – 3,00 грн
– для учнів, студентів, пенсіонерів (1 особа) – 2,00 грн
Екскурсійне обслуговування:
– групи з дорослих до 10 осіб – 15,00 грн.
10-30 осіб – 20,00 грн.
– для учнів, студентів, пенсіонерів до 10 осіб – 10,00 грн.
10-30 осіб -15,00 грн.